Тамара написала листа до нашої радіостанції, як і до інших українських ЗМІ, практично одразу після деокупації міста. Вона поспішала прокричати всьому світу що рашистам не вдалось вбити Україну в серці Херсона. Однак пройшов певний час, коли ми нарешті змогли поспілкуватись з Тамарою у нашому етері.

Вона професійна художниця, співробітниця розграбованого рашистами Херсонського художнього музею. Переважно працює на віддаленні і організує різні мистецькі івенти для мешканців Херсона, які, під нещадними російським обстрілами, продовжують жити у рідному місті.

Сам Художній мезей розташований лише в 700 метрах(!!!) від лінії фронту, і якщо Тамара наважиться прийти на свою роботу за місцем розташування, вона може стати мішенню для російського снайпера. А ще Тамара невпинно Творить, сумлінно виконуючи дві основні задачі справжнього митця — закарбувати історію в її реальному часовому сприйнятті і наповнити Життя змістом.

Тамара говорить що війна зробила "старцями" навіть дітей і намалювала кілька портретів таких "дітей війни", але маю сказати, і ви це почуєте у нашому етері, що таке світосприйняття не оминуло саму художницю. Коли я спілкувався з цією, по суті, юною жінкою, дівчиною, я ніяк не міг позбавитись почуття, що вона значно старша...

Детальніше слухайте у нижче представленому подкасті...