Майже біблійський посил нової пісні від харківської співачки Лісан спочатку може нагадати нам християнські євхаристійні символи крові і плоті господньої, і по суті тут є подібність, оскільки у любові і коханні ми у певному сенсі є споживачами і «тіла» і «крові» наших коханих, але у пісні мова іде... про риторичну риму «ВИНО-КІНО». І на відміну від більшості не обтяжених змістом таких пісенних рим, «кіно» від Лісан є справжнім, як у сюжеті виднограю, так і у історії, що її розповідає Лісан. 

Цитата: «Це історія про почуття, що засліплюють, про зв’язок, який неможливо розірвати – і про силу, щоб зробити це. Візуальна історія натхненна культовим фільмом Альфреда Хічкока «Запаморочення», але цього разу головна героїня обирає себе, а не хибне кохання. У сюжеті кліпу головний герой, засліплений шаленим коханням до колишньої, яку втратив, намагається перетворити жінку, що зараз його любить, на її копію. Він підбирає для неї такий самий одяг, пропонує змінити зачіску, намагаючись відтворити образ минулого. Спочатку героїня піддається цій грі, але поступово усвідомлює, що її власна особистість розчиняється в чужій ілюзії. Коли вона розуміє, що це зайшло занадто далеко, виривається з цього замкненого кола».

У подкасті ми говоримо з Лісан про її особистий досвід хибного кохання і впевнені, що практично кожен зможе розповісти свою подібну історію...